Найвище політичне та військове керівництво Росії можна притягти до відповідальності за злочини в Україні за допомогою спеціально створеного трибуналу або Міжнародного кримінального суду.

 Найвище політичне та військове керівництво Росії можна притягти до відповідальності за злочини в Україні за допомогою спеціально створеного трибуналу або Міжнародного кримінального суду. Про це 1 квітня повідомив член коаліції "Україна. П'ята ранку / Ukraine 5 AM" колишній заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов.  джерело

У коаліції нагадали, що Україна вже ініціювала створення міжнародного трибуналу – Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, юрисдикцію якому дадуть країни-підписанти декларації про його створення.

"Наразі пропонується, аби трибунал відбувався у Харкові. Він розглядатиме злочин агресії проти України, вчинений вищим політичним та військовим керівництвом РФ та Білорусі", – ідеться в повідомленні.

Міжнародний кримінальний суд зі свого боку розглядатиме геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини. Цей суд має право видати ордер на арешт вищого керівництва країни, зокрема президента. Оскільки членами суду є 123 країни, у разі видання ордера всі вони будуть зобов'язані видати підозрюваних суду, якщо ті опиняться на їхній території.

"Етап затримання та передачі обвинувачених суду може тривати роками. Якщо підозрювані переховуватимуться у РФ чи Білорусі, то їх фактична участь у судовому процесі та арешт можливі лише за умови зміни політичної ситуації всередині цих держав", – пояснили в коаліції.

"Україна. П'ята ранку / Ukraine 5 AM" – це коаліція з документування воєнних злочинів Росії. До її складу увійшло 16 правозахисних організацій (Zmina, Українська Гельсінська група, Медійна ініціатива за права людини, "КрымSOS", "ВостокSOS", Адвокатська дорадча група та інші), а також колишній заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов та адвокат Денис Рабомізо.

Контекст:

Вторгнення Росії в Україну та пов'язані з ним злочини розглядають у трьох міжнародних судах.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН (International Court of Justice) із вимогою притягти Росію до відповідальності за "спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". 7–8 березня у суді відбулися перші слухання за позовом України проти РФ у справі про обвинувачення у геноциді. Росія відмовилася від участі в них.

Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він зазначив, що Україна не може зробити це, оскільки не є державою – учасником Римського статуту МКС, але 3 березня повідомив про початок розслідування.

Крім того, 28 лютого Україна звернулася до Європейського суду з прав людини, вимагаючи зокрема, як попередні заходи "негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів". 1 березня суд ухвалив рішення, яким наказав РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні. Пізніше суд поширив ці заходи на всі запити щодо цього приватних осіб – включно, як пояснювала Верховна Рада, з усіма майбутніми скаргами проти РФ. Також суд висунув до РФ вимогу безпечного проходження та гуманітарної допомоги для мирних громадян.