"Я не збираюся... вдаватися в подробиці того, що вони [Байден і Путін] обговорювали, – сказав Салліван. – Але я скажу вам чітко і прямо, що він не давав таких зобов'язань чи поступок".
Путін під час розмови з Байденом заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в одержанні надійних, юридично зафіксованих гарантій, які унеможливлюють розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він.
Спікер Кремля Дмитро Пєсков 27 вересня повідомив, що тема потенційного розширення військової інфраструктури НАТО на території України за межею "червоних ліній", про які неодноразово говорив Путін.
У МЗС України, коментуючи заяву Пєскова, зазначили, що "червоні лінії" Путіна обмежуються територією РФ. Глава відомства Дмитро Кулеба наголосив, що РФ не може завадити Україні зблизитися з НАТО, оскільки Москва не має права голосу щодо цього питання.
7 грудня Байден і Путін провели розмову захищеним каналом відеозв'язку. Вона тривала понад дві години.
У Білому домі заявили, що Байден під час онлайн-переговорів із Путіним висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Американський лідер підтвердив свою підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, а також закликав до деескалації та повернення до дипломатії.
У Кремлі повідомили, що "переважне місце" в онлайн-переговорах Путіна та Байдена зайняла тема Донбасу, зокрема глави двох держав обговорили виконання Мінських домовленостей.
Окрім того, президенти розглянули питання інформаційної безпеки, план дій щодо іранської ядерної програми, а також співпрацю між США та РФ.
Контекст:
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи нададуть Україні план дій щодо членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
Кулеба говорив у липні, що Україна хоче одержати від НАТО конкретну інформацію щодо перспектив приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – наголошував міністр.
Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг заявив 1 грудня, що РФ не має права вето на вступ України в НАТО, а теза про сферу впливу Росії щодо суверенних держав неприйнятна.
Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/bajden-ne-pishov-na-postupki-putinu-shchodo-chlenstva-ukrajini-v-nato-bilij-dim-1585119.html
Немає коментарів:
Дописати коментар