Джонсон приїжджав до Києва обговорити стратегію перемоги українців Британія дає озброєння для вигнання окупантів з усіх територій, включаючи Крим

Андрій Піонтковський: "Сонце української перемоги постає над світом"

Авангардна роль Великої Британії та її прем'єр-міністра у підтримці України колективним Заходом не випадкова. 

джерело

Співзвучність двох фатальних хвилин історії очевидна: Великобританія 1940 року та Україна 2022 року. Their Finest Hours. Обидва рази – країна, що бореться поодинці проти вищої сили абсолютного зла. І не має права програти.

“What is our aim? – звертався до Англії Черчілль у день обрання його прем'єр-міністром 13 травня 1940 року. long and hard the road may be; for without victory, there is no survival". ("Яка наша мета? Я можу відповісти одним словом: це перемога, перемога будь-що, перемога всупереч усьому жаху, перемога, якою б довгою і важкою не була дорога, адже без перемоги немає виживання").

No survival у разі поразки Англії 1940 року стало б долею для всієї Європи, включаючи СРСР.

У дуже важкий момент кінця грудня 2021 року, коли Захід ще вагався і шукав stable and predictable relations з кремлівським диктатором, Кулеба розмістив свій знаменитий твіт: " choose our own future". ("Якщо Захід здригнеться і обере умиротворення, ми все одно захищатимемо себе, своє право на існування і вибиратимемо своє майбутнє").

І знову, як і 1940-го, йшлося про право жити та обирати своє майбутнє не лише для однієї України. У разі падіння України Путін повторив би країнам НАТО свій хамський ультиматум від 15 грудня 2021 року: "Збирайте свої манатки і забирайтеся за лінію моїх великих попередників Батия – Сталіна".

Вважаю, що наступного дня з десяток країн – членів НАТО на чолі з Францією вийшли б із цієї організації та оголосили б про свій нейтральний статус.

Це величезний успіх для декадентського Заходу, що слабшає, зніженого, що в хвилину смертельної для нього небезпеки знайшовся, як і в 1940 році, один великий народ, здатний захистити його від фашистської чуми, – український.

З легким партизанським озброєнням Україна виграла битву за Київ. Дайте їй літаки та ППО - і вам вже ніколи не доведеться "захищати кожен дюйм Article 5 Territory". Українська армія все зробить за вас, доставивши "кривавого диктатора" до Гааги. Він виступить там зі своїм останнім словом.

Божевільний терор окупантів і одночасно невиразне блеяння Пєскова про трагічні втрати РФ і можливе перемир'я найближчими днями - це дві сторони однієї медалі - усвідомлення, що зростає, в Кремлі своєї катастрофічної військової поразки.

Побратим України Борис Джонсон приїжджав у суботу до Києва обговорити стратегію воєнної перемоги українців. Великобританія першою почала надавати Україні важкі наступальні озброєння, необхідні для вигнання окупантів з усіх захоплених ними територій, включаючи Крим. Після Лондоном слово " перемога " навчилися голосно вимовляти й у Вашингтоні, й у Брюсселі.

Сонце української перемоги постає над світом. Сили пітьми намагаються зупинити його схід, мобілізуючи всіх мешканців пекла: кадировських убивць, "легендарних воєнкорів" і, нарешті, військового злочинця - "м'ясника Сирії" генерала армії Олександра Дворнікова. Останній хан улусу Джучі призначив цього патологічного садиста останнім командувачем військ улусу в Україні.

Сирійський кат Двірників жахливіший від чеченського ката Шаманова. І так само бездарний як полководець. Він вміє воювати лише проти беззахисних міст, не прикритих авіацією та засобами ППО. Його призначення є закономірним. Усвідомивши неминучість своєї поразки, Путін має намір пов'язати своїми злочинами всю Росію та забрати її з собою в пекло назавжди. Так само, як Гітлер прагнув забрати із собою Німеччину, якій довелося відмиватись від свого фюрера майже 80 років.

Сирійський хлопчик з Алеппо, один із тих десятків тисяч, на яких ми (!) протестували, як хвалився сам Дворніков, десятки систем нового російського озброєння, перед смертю пообіцяв поскаржитися Аллаху.

Дитя, що загрожує своїм мучителям поскаржитися Богу, - образ Достоєвського, дуже важливий у його творчості та його світогляді. Агностик все своє свідоме життя, я ніколи так пристрасно не бажав раніше, щоб Бог був. І щоб хлопчик із Алеппо розповів йому про все. Про "тестування", про Путіна, Лаврова, Шойгу, Дворнікова. І про нас усіх. Не може бути нам співчуття, ні прощення. Будь ми всі прокляті.

Бог існує. Він уважно вислухав хлопця з Алеппо. І він чекає на прибуття генерала армії Дворнікова до нового місця своєї служби дияволу.